Як читати склад косметики: INCI без міфів

Склад косметики INCI – це список інгредієнтів на звороті упаковки, завжди латиною і завжди в одному порядку: від того, чого найбільше, до того, чого найменше. Щоб оцінити засіб, не потрібно знати хімію. Базові активи шукаємо вгорі, але антиоксиданти та пептиди ефективні й у низьких дозах далі за списком і далі в статті – як саме це робити. Ще розберемо реальний склад одного засобу рядок за рядком, закриємо чотири найживучіші міфи й пояснимо, на що на етикетці дивитися справді варто, а що – маркетинговий шум.

Що таке INCI і чому склад пишуть латиною

INCI – International Nomenclature of Cosmetic Ingredients, міжнародна номенклатура косметичних інгредієнтів. Це єдиний словник назв, щоб один і той самий компонент в Україні, Кореї та Франції називався однаково. Гліцерин – це Glycerin, масло ши – Butyrospermum Parkii Butter, вітамін Е – Tocopherol. Рослини пишуть латинською ботанічною назвою, хімічні сполуки – англійською.

Виробник не вигадує назви сам. Кожен інгредієнт зареєстрований у міжнародній базі, і саме там можна перевірити, що це за речовина і для чого вона в косметиці. Для Європи така база – CosIng Європейської комісії, і вона відкрита для всіх.

Українська косметика з 2022 року працює за тими ж правилами: Технічний регламент на косметичну продукцію повторює європейський Регламент 1223/2009. Тобто склад на баночці MyIDi читається так само, як на баночці з Парижа.

Головне правило: порядок = концентрація

Інгредієнти перелічують у спадному порядку. Перший – той, якого в формулі найбільше. Майже завжди це вода (Aqua), але Myidi рідко використовує воду в чистому вигляді, а старається додавати саме рослинні екстракти та вижимки.  Далі – основа: гліцерин, олії, емульгатори. Активи зазвичай стоять у середині. Консерванти та віддушка – в кінці.

Є одна поправка, без якої правило вводить в оману. Усе, чого менше 1%, виробник може писати в будь-якому порядку. Тому в хвості списку послідовність нічого не означає: екстракт, що стоїть на 18-му місці, може бути в тій самій дозі, що й на 25-му.

Як знайти межу 1%? Орієнтир – консерванти. Феноксиетанол (Phenoxyethanol), бензойна кислота (Benzoic Acid), сорбат калію (Potassium Sorbate) майже ніколи не перевищують 1%. Усе, що стоїть після першого консерванта, – у кількості менше 1%. Усе до нього – більше.

Це важливо для активів. Ніацинаміду, щоб працювати, потрібно 2-5%, вітаміну С – 10-15%, ретинолу вистачає 0,1-0,3%. Тому ретинол у кінці списку – норма, а ніацинамід після консервантів – маркетинг.

Як оцінити засіб за 30 секунд

1. Перші п’ять позицій. Це 70-80% формули. Вода, гліцерин, олії, сквалан – добре. Спирт (Alcohol Denat.) на другому-третьому місці в кремі для сухої шкіри – привід подумати.
2. Знайдіть консервант. Усе після нього – менше 1%. Так ви бачите, де закінчується «робоча» частина складу.
3. Знайдіть заявлений актив. Якщо на лицьовому боці написано «з ніацинамідом» – де він у списку? До консерванта – актив справжній. Після – його там сліди.
4. Останні три-п’ять позицій. Віддушка (Parfum), барвники (CI з цифрами), алергени віддушки (Linalool, Limonene, Citronellol). Якщо шкіра чутлива – це ваш головний фільтр.

Усе. Ви не знаєте, що таке Polyglyceryl-4 Olivate, і не повинні. Ви знаєте, скільки у формулі води, чи є в ній обіцяний актив і чи є те, на що ви реагуєте.

Розбираємо реальний склад: H2ydrO 4D action serum

Беремо зволожуюча сироватка H2ydrO 4D action serum, 30 мл і читаємо етикетку рядок за рядком. Список – як на упаковці, пояснення – наше.

Що видно з цього розбору за хвилину: чотири форми гіалуронової кислоти стоять на позиціях 2-5, тобто назва «4D» – не прикраса, а зміст. Віддушки немає взагалі, барвників немає, спирту немає. Консервант один і стоїть останнім. Для зволожувальної сироватки це чистий, читабельний склад без «баласту».

Чотири міфи, які заважають читати склад

«Парабени викликають рак»

Ні. Історія почалася з одного дослідження 2004 року, де парабени знайшли у тканині пухлини, – без доказів, що вони її спричинили. Наступні двадцять років перевірок це не підтвердили. Європейський науковий комітет із безпеки споживачів дозволяє метил- і етилпарабен у концентраціях до 0,4% і вважає їх одними з найкраще вивчених консервантів. Кілька парабенів (ізопропіл-, ізобутил-) у ЄС заборонені з 2014 року через брак даних, і їх ви в складі не побачите. «Без парабенів» на етикетці – маркетинг, а не гарантія безпеки: замість них стоїть інший консервант, часто вивчений гірше.

«Силікони душать шкіру»

Силікони (Dimethicone, Cyclopentasiloxane) – великі молекули, які не проникають у шкіру і створюють на ній дихаючу сітку, а не глуху плівку. Вони не закупорюють пори і легко змиваються звичайним очищенням. Косметологи використовують їх у засобах для шкіри після процедур саме тому, що вони інертні й не дратують. Єдиний реальний мінус – у догляді за волоссям можуть накопичуватися при частому використанні без глибокого очищення.

«Натуральне – значить безпечне»

Найчастіший алерген у косметиці – не «хімія», а ефірні олії та рослинні екстракти. Лаванда, цитрусові, м’ята, ромашка – у списку алергенів ЄС. Отруйний плющ теж натуральний. «Натуральний» на етикетці не регулюється законом і може означати що завгодно. Про те, чим «натуральна» відрізняється від «органічної» і чому обидва слова мало про що говорять, – у статті про натуральну та органічну косметику.

«Без консервантів – краще»

Будь-який засіб, де є вода, без консервантів зіпсується за дні. Бактерії та пліснява у кремі небезпечніші для шкіри, ніж 0,5% феноксиетанолу. Якщо на етикетці «без консервантів», а в складі є вода, – або консервант там все ж є під іншою назвою (гліколі, бензойна кислота, екстракти з консервувальною дією), або засіб треба тримати в холодильнику й використати за два тижні.

На що дивитися варто

Замість міфів – три реальні речі.

• Алергени віддушки. У ЄС виробник зобов’язаний окремо вказати 26 ароматичних речовин-алергенів, якщо їх більше 0,001% у незмивному засобі: Linalool, Limonene, Geraniol, Citronellol, Eugenol, Coumarin і далі. Список розширюють. Якщо шкіра реагує на косметику – шукайте саме їх у хвості складу. Засіб без Parfum і без цих назв – перший кандидат для чутливої шкіри.
• Спирт у верхній частині. Alcohol Denat. або Alcohol на 2-4-му місці – засіб підсушує. У тоніку для жирної шкіри це може бути задумом. У кремі для сухої – ні. Жирні спирти (Cetyl Alcohol, Cetearyl Alcohol) – не спирт у цьому сенсі, це м’які емоленти.
• Важкі олії для схильної до висипань шкіри. Кокосова олія, масло какао, лляна олія у верхній частині кремів для обличчя частіше за інші забивають пори. Це не правило для всіх, але якщо з’являються комедони – перевірте, чи немає їх у топі складу.

На консультаціях найчастіше бачимо одну й ту саму помилку: людина обирає засіб за трьома словами на лицьовому боці – «натуральний», «без парабенів», «з гіалуроновою кислотою» – і не перевертає баночку. А на звороті гіалуронова кислота стоїть після віддушки, тобто її там для напису. Переверніть баночку. Це займає 30 секунд.

Хто контролює склад: правила в Україні та ЄС

У Європейському Союзі косметику регулює Регламент 1223/2009: список заборонених речовин, обмеження концентрацій, обов’язкова оцінка безпеки кожного засобу перед продажем і єдині правила маркування. База CosIng – публічний довідник, де є кожен дозволений інгредієнт із його функцією та обмеженнями.

В Україні з серпня 2022 року діє Технічний регламент на косметичну продукцію, гармонізований із цим європейським. Виробник відповідає за безпеку засобу, має досьє на кожен продукт і зобов’язаний вказувати повний склад за INCI. Для вас це означає: етикетка українського засобу містить ту саму інформацію, що й етикетка європейського, і читається за тими ж правилами.

Чим космецевтика відрізняється від звичайної косметики в цій системі – робочими концентраціями активів і підходом до формул, а не окремим законом; детальніше – у статті про те, що таке космецевтика, і про професійну косметику для домашнього догляду. Як MyIDi підходить до складу своїх засобів – на сторінках філософії бренду і виробництва; документи, що підтверджують безпеку, – у розділі сертифікатів.